Інше мислення – інше житло

Житлова проблема поколінь: чому, подорослішавши, діти не хочуть жити з батьками? І чи готовий ринок нерухомості задовольнити новітню потребу населення?

На порозі нового десятиліття поговорімо про те, чи змінилося наше ставлення до житла. Яким став український ринок нерухомості за останні двадцять років. І чи відображено у ньому запити й побажання сучасного споживача.

Flombu.com розкриває нестандартні погляди на нерухомість.

Двадцять років – зміна покоління

Чимало життєвих питань нашого часу «зав’язано» на помешканні. Жити з ріднею чи подбати про свою оселю? Купити невеличку квартиру у центрі міста чи більшу, але на окраїні? Чи, можливо, взагалі оселитися за містом? А дехто втілює мрію і переїжджає зі села у поліс…

Двадцять років – одне покоління. Для історії – це мізер. Для розвитку сфери – оптимальний час. А для сучасного українця – якщо дуже пощастить, чверть життя.

За 2000-2020 рр. став докорінно іншим і український ринок нерухомості. Зазвичай ринок житла реагує на економічний розвиток держави і рівень платоспроможності населення. Утім, на ньому відображається не тільки це.

Яке житло обирає молодь

Вплив менталітету українців на ринок нерухомості

Нині майже не говорять про ще один чинник, який впливає на формування ринку нерухомості, – менталітет населення. А він в Україні змінився значно кардинальніше, ніж політичні й економічні фактори, які впливають на ринок нерухомого майна.

Наприклад, ще тридцять років тому в дво- чи навіть однокімнатній квартирі могли тіснитися три родинні покоління: батьки, їхні діти і онуки. У людей або не було грошей на житло, або й не було що купувати.

На пострадянському ринку нерухомості вкрай бракувало житлових метрів. І, якщо у селі можна було отримати ділянку під забудову й «за усі гроші» звести на ній хату, то у містах житлової площі катастрофічно не вистачало. Багатоповерхові будинки загалом зводилися в недостатній кількості, тому люди десятиліттями чекали своєї черги на отримання житла.

Однак, річ була у тому, що проживати великими родинами на невеликих житлових площах і у складних побутових умовах у нас вважалося традиційним. Ніхто не надавав цьому значення.

Зміна світогляду – зміни в нерухомості

За останні двадцять років в українському суспільстві питання житла набуло іншого розуміння. Порівняно з 1990-ми роками йому приділяють дуже багато уваги. Нині це один із найважливіших критеріїв становлення сучасної людини.

Так, нове покоління разюче інше, аніж попереднє. У нього інші цінності і погляди на життя, зокрема на житло. Зараз молоді сім’ї не хочуть проживати разом із батьками. Є немало пар, які обирають життя «чайлд-фрі». Дехто вирішує довго холостякувати чи узагалі не створювати сім’ю. І усі переважно хочуть мати своє помешкання.

Особистісний простір, комфорт і внутрішня незалежність – те, чого прагне сучасна людина. Наявність окремого житла в рази підвищує шанси на ці блага. І ринок нерухомості з 2000 року намагається задовольнити дедалі новіші потреби українців.

Обсяги здачі житла в експлуатацію

Діаграма ґрунтується на даних Державної служби статистики України

Різні варіанти купівлі і різні види нерухомості

Нині в Україні можливі різні стратегії у придбанні житла: інвестування у первинний ринок, іпотечне, молодіжне кредитування, програми доступного житла. На державному рівні навіть розробляють критерії лізингу помешкання.

У нашій країні є й різні види житла. Серед малоповерхівок популярні котеджі, таунхауси і дуплекси. У багатоповерхівках як бюджетні варіанти облаштовують квартири-студії й смарт-квартири. Для більш платоспроможних громадян проектують просторі трикімнатні оселі та пентхауси.

Отже, вибір помешкання на сучасному ринку нерухомості доволі розмаїтий. Сфера нерухомості стрімко розвивається. Людям є де жити. І кожен може знайти домівку на свої потреби й смак. Товар є. Лиш би гроші.

«Врожайність» ринку нерухомості у 2020 р.

Цього року в Україні прийнято в експлуатацію 42988 будинків. Загальна площа «свіжих» домівок – 3700525 м2.

Перше місце за кількістю осель, у які вже можуть заселятися мешканці, посідає Київська область. За 9 місяців 2020 року тут введено в експлуатацію 8712 домівок. Загальна площа цих помешкань становить 695618 м2.

Друга позиція у рейтингу готових для проживання квартир належить Львівській області. Загальна житлова площа, здана у вжиток, – 433509 м2.

Трійку лідерів зі зведених цього року в Україні будинків замикає Одеська область. 4917 помешкань у цьому регіоні уже приймають своїх господарів. Загальна площа нових апартаментів – 329521 м2.

Загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію у 2020 р. (по вересень включно) в областях України

Діаграма ґрунтується на даних Державної служби статистики України

Цього року в Україні уже здано у вжиток немало комерційних будівель – загалом 1501010 м2. Найбільша їх частка припадає на промислові будівлі та склади, а також торговельні приміщення.

А на одного скільки?

За останніми підрахунками, на одного українця припадає 23 м2 житлової площі. У 2000 році цей показник становив 7 м2.

Для порівняння, на одного поляка припадає 25 м2 житла, на німця – однокімнатні апартаменти – 39 м2. А на одного американця припадає повноцінна трикімнатна квартира – 70 м2 житлового приміщення.

Звісно, порівняно зі світовою, українській будівельній сфері є куди розвиватися. Та не варто недооцінювати те, що у ній уже зроблено.

Сучасний ринок нерухомості абсолютно адекватно реагує на потреби споживача нашого часу. Український житловий фонд поповнюється новими метрами і різними видами нерухомості.

Житлова проблема поколінь, коли діти хочуть жити окремо від батьків і узагалі намагаються отримати «житлову незалежність», виникла на основі зміни менталітету сучасного українця.

Новий етап розвитку ринку нерухомості – це, зокрема, відображення іншого мислення українців: коли зважаєш на свої житлові потреби, простір і комфорт, формуєш сімейні взаємини без «побутових порад» збоку, вільний у повсякденному способі життя. Коли для тебе дім – це твоя фортеця. Не батьків чи інших родичів. А до батьків ти ходиш у гості…