Скасування пенсійного збору під час купівлі першого житла

Кабмін України звільнив від сплати пенсійного збору покупців першого житла. Суспільство загалом, а сегмент нерухомості – зокрема, миттю відреагували на подію – пожвавішали дискусії на цю тему. Мовляв, чи й справді цей документ урегулює проблему з оподаткуванням, яка виникає під час укладання договору купівлі-продажу житла вперше. Теоретичний бік цього питання ми висвітлювали у інших матеріалах. Час вивчити практику.

Для цього ми звернулися до експерта у галузі юриспруденції, адвокатки із 10-річним досвідом професійної діяльності Надії Саламахи:

«До прийняття постанови «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» покупець першого в житті житла сплачував збір у розмірі 1 % від суми, викладеної за помешкання. Адже тільки після цього нотаріус міг посвідчити укладення договору купівлі-продажу нерухомості.

Відтак покупець житла, аби відшкодувати витрачену на сплату пенсійного збору суму, мусив здолати низку бюрократичних процедур. Найперше – написати заяву у Пенсійний фонд про компенсацію такого збору. У регіональних відділеннях Пенсійного фонду переважно не було чим виплачувати це відшкодування, і вони відмовляли заявнику. Тоді таку відмову покупець першого житла оскаржував в адміністративному суді. На це, відповідно, теж йому знадобилися кошти – для оплати судового збору (його повертають заявникові лишень тоді, коли позов задоволено) і консультації адвоката (самотужки у цих юридичних процедурах складно зорієнтуватися). Якщо адміністративний суд ухвалив рішення на користь позивача, з Пенсійного фонду стягувався борг у сумі, яку покупець віддав на сплату пенсійного збору під час укладення договору про купівлю-продаж оселі. На такі бюрократичні перипетії наважувався не кожен власник першого житла.

звільнення від сплати пенсійного збору при купівлі нерухомості

Тепер нотаріально посвідчити купівлю оселі можна без квитанції про сплату пенсійного збору. Але за дотримання таких умов:

  • якщо громадянин, який купує нерухомість, надасть підтверджувальні документи про те, що досі не вступав у право власності на житло: не купував і не приватизував нерухомість, не отримував її у подарунок чи спадщину;
  • якщо покупець пред’явить із Держреєстру речових прав на нерухоме майно витяг про те, що на його ім’я не зареєстровано права власності на житлову нерухомість.

Водночас покупець першого житла повинен надати довідку з місця проживання. Якщо перебуває у черзі на отримання житла – довідку, яка це засвідчує, аби підтвердити невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

Одначе, не все приватизоване та набуте у власність житло відображене у старому реєстрі прав власності на нерухоме майно. А тому достеменно та безспірно встановити, що у покупця немає такого майна нотаріусу, вочевидь, не вдасться. І в постанові Кабміну не врегульовано порядок подання інших підтверджувальних документів про відсутність у покупця раніше набутого у власність житла.

Натомість, нотаріус – не суд. І він не прийматиме інші документи, ніж ті, що передбачені чинним законодавством. Тому на практиці нотаріуси для своєї страхівки будуть праві, якщо й надалі не посвідчуватимуть договір купівлі житла, навіть якщо це дійсно вчиняється вперше, без сплати внеску до Пенсійного фонду.

Можливо, чіткість й однозначність у застосування нотаріусами наведених нормативних положень внесуть роз’яснення Мін’юсту».