Державна реєстрація прав на нерухомість, знищену бойовими діями
Під час війни життя українців, а також їхня нерухомість знаходяться в підвищеній небезпеці.
Наші громадяни, особливо у прифронтовій зоні, масово втрачають житло внаслідок воєнних дій. Однак юридично право на знищену війною нерухомість не втрачається одночасно із руйнуванням нерухомого майна. Ключову роль у цьому механізмі виконує державна реєстрація прав на нерухомість.
Купити нерухомість в Україні чи за кордоном можна тут
Для чого потрібна державна реєстрація речових прав на нерухомість?
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація прав на нерухомість не є способом набуття права власності. Це засіб підтвердження відповідного факту.
Через державну реєстрацію фіксується набуття, зміна або припинення речових прав на нерухомість.
Державна реєстрація прав гарантує:
- об’єктивність, достовірність та повноту інформації про зареєстровані права на нерухомість та обтяження; обов’язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
- одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, майбутнім об’єктом нерухомості та державної реєстрації прав;
- внесення даних до Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
Коли припиняється право власності на зруйновану нерухомість?
Право власності на нерухомість, яку знищено, припиняється не під час фактичного руйнування, а тоді, коли відбудеться державна реєстрація припинення права власності на таку нерухомість у Державному реєстрі прав.
Чи можна переоформити під час спадкування право власності на нерухомість, знищену воєнними діями?
Спадкоємець, який прийняв нерухомість у спадщину, має право на одержання свідоцтва про право на спадщину.
Якщо свідоцтва про право на спадщину немає, це не означає, що спадкоємець втратив право на нерухоме майно, яке йому заповіли.
Спадкоємець, який прийняв нерухомість у спадщину, щодо якої здійснюється державна реєстрація, має звернутися до нотаріуса, а у сільських населених пунктах – до органу місцевого самоврядування із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцю після шести місяців з часу відкриття спадщини.
Водночас видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строками не обмежена.
Те, що нерухомість, яку передано у спадщину, знищена, не впливає на оформлення права на спадщину та державну реєстрацію права власності на неї.
Знищення нерухомого майна є підставою для припинення права власності. Утім, як зазначає Міністерство юстиції України, автоматичне припинення права власності у таких випадках помилкове, адже право власності та на нерухомість, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Отже, теоретично, дотримуючись норм закону, незалежно від моменту фактичного знищення нерухомості, до відкриття спадщини чи після, якщо державна реєстрація припинення права власності на таке майно в Державному реєстрі прав не відбулася, таке право власності існує, а нерухомість можна передати у спадщину.
Однак при оформленні таких прав людина може зіштовхнутися з труднощами щодо проведення технічної інвентаризації майна чи реєстрації техпаспорта, якщо такі документи необхідні для завершення спадкової справи.
Як отримати інформацію з Реєстру речових прав
