Поділ нерухомості при розлученні: коли квартира «не ділиться на два»
«Квартирне» питання під час розлучення виникає майже завжди: хтось із подружжя залишається в помешканні, а хтось його покидає, скажімо, отримавши гроші за свою частку. Або ж пара продає спільну нерухомість і розділяє кошти.
Однак у деяких ситуаціях поділити квартиру між парою, яка розриває офіційні стосунки, не вдасться, бо за законом нерухомість, де вони проживали сім’єю, не є їхньою спільною сумісною власністю.
Власність у сім’ї, зокрема на нерухомість, існує у двох правових вимірах:
- спільна сумісна власність подружжя. Скажімо, квартира належить парі на рівних умовах;
- та особиста приватна власність чоловіка чи дружини. Наприклад, нерухомість належить тільки одному з них.
Залежно від форми такої власності, можна розпоряджатися нерухомим майном. А саме – ділити або ні у процесі розлучення.
Коли квартира вважається спільною для подружжя
Нерухомість, набута подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Навіть, якщо один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, вважається спільною сумісною власністю пари.
На квартиру чи будинок, набуті як спільне майно, обоє з пари, яка розлучається, мають однакові права. Продати таку нерухомість вони можуть тільки за взаємною згодою. Для цього потрібно отримати нотаріально засвідчену згоду другого з подружжя.
Під час розлучення поділ такої нерухомості допустимий у рівних частинах чи за домовленістю.
Нерухомість, яка не є спільною сумісною власністю подружжя
Квартира чи будинок належить одному з пари тоді, якщо вважається особистою приватною власністю. Тоді житло неподільне під час розлучення.
До особистої приватної власності дружини чи чоловіка належить нерухомість:
1) набута нею/ним до шлюбу;
2) набута нею/ним під час шлюбу – подарована або успадкована;
3) набута за час шлюбу, але за кошти, які належали дружині чи чоловікові особисто;
4) набута під за час шлюбу внаслідок приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Коли земельна ділянка належить до приватної власності одного з подружжя
Земельна ділянка вважається приватною власністю чоловіка чи дружини, якщо:
- приватизована у шлюбі і до того перебувала у її чи його користуванні;
- або приватизована із земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
- або її отримано із земель державної і комунальної власності в межах безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Із 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, зокрема приватизації, вважалася спільною сумісною власністю подружжя.
Щоб розпоряджатися нерухомим майном, яке набуте до шлюбу чи приватизоване, подароване, успадковане під час шлюбу, не потрібно вчиняти додаткових дій. Нотаріус без проблем посвідчить будь-який договір щодо відчуження такого майна. Для цього не знадобиться згода другого з подружжя. І поділу під час розлучення така нерухомість не підлягає.
Нерухомість, придбана у шлюбі за особисті кошти одного з подружжя
Водночас нерухомість, придбана в шлюбі, не завжди є спільною власністю подружжя і її не можна розділити, розриваючи взаємини. Буває, хтось із пари у шлюбі купує житло винятково за свої кошти. Актуальні пропозиції квартир в Україні та за кордоном переглядайте тут.
Під час розлучення така квартира чи будинок не підлягають поділу.
Однак, щоб визнати нерухоме майно своєю особистою власністю (наприклад, квартира куплена за гроші, отримані від продажу майна, яке належить такому члену подружжя на праві особистої власності), чоловік чи дружина повинні звернутися до суду і довести, що нерухомість придбана за його чи її власні кошти.
Суд у таких справах зважає на:
- час набуття нерухомого майна;
- кошти, за які об’єкт був набутий (джерело набуття).
Якщо ці два критерії одночасно не дотримані, нерухоме майно може бути визнане таким, що належить одному з подружжя на праві особистої власності.
Обстоявши своє право на приватну власність на житло у суді, чоловік чи дружина, які розлучаються, підтверджують одноосібну власність на нерухомість і, наприклад, можуть її продати. Надавши нотаріусу рішення суду про визнання нерухомого майна особистою власністю, згода другого з подружжя на укладення угоди з купівлі-продажу квартири вже не знадобиться.
Отже, під час розлучення можна розділити тільки ту нерухомість, яка є спільною сумісною власністю подружжя.
Не підлягає поділу житло, набуте одним із подружжя до шлюбу. Також, розлучаючись, пара не зможе розділити нерухомість, набуту під час шлюбу, але за умов, якщо квартира чи будинок:
- успадковані;
- подаровані;
- набуті в результаті приватизації;
- чи куплені одним із пари за особисті гроші.
Поділ іпотечної квартири при розлученні
